НАУКОВА ШКОЛА 

кафедри "Технологічних систем ремонтного виробництва"

 ЗАСНОВНИК  ВАСИЛЕНКО АНДРІЙ АВЕР’ЯНОВИЧ

професор, академік Академії наук України,
лауреат Державної премії України
в галузі науки і техніки

доктор сільськогосподарських наук

(завідувач кафедри з 1930 по 1935 роки)

 

   Засновником і першим завідувачем кафедри був відомий український вчений у галузі машинознавства та сільськогосподарської техніки, професор, академік АН УРСР, лауреат Державної премії УРСР Василенко Андрій Авер'янович. Вчений займався науково-педагогічною діяльністю в ряді профільних інститутів, пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом, брав участь у проектуванні заводу «Ростсельмаш», був одним із ініціаторів створення у Харкові НДІ сільськогосподарського машинобудування та машинознавства (УкрНДІСГОМ), допомагав у розробці, створенні та виробництві перших вітчизняних зернозбиральних комбайнів, комплексній механізації виробництва цукрового буряку, розробці іншої техніки.

Працюючи заступником директора УкрНДІСГОМ по науковій частині і завідувачем лабораторії бурякозбиральних машин, Василенко А.А. керував проведенням теоретичних і експериментальних досліджень різальних апаратів збиральних машин, опублікував 40 наукових праць з питань механізації збирання буряку. Він автор широко відомих робіт з питань теорії, використання та конструювання сільськогосподарських машин, що були опубліковані в 30-ті роки минулого століття.

Очолюючи кафедру ремонту машин ХІМЕСГ, Василенко А.А. одержав звання професора. У 1936 році йому була присвоєна ступінь доктора сільськогосподарських наук, у 1939р. його обирають членом-кореспондентом Академії наук УРСР, а з 1946р. він доктор технічних наук.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни А.А. Василенко очолив лабораторію Академії наук УРСР, організував інститут машинознавства та сільськогосподарської механіки при Академії, став лауреатом Державної премії УРСР. Останні роки життя він плідно займався науковою діяльністю та готував наукові кадри.

 

 

Васильєв Сергій Петрович

Професор, доктор технічних наук 

(завідувач кафедри з 1935 по 1960 роки)

Продовжуючи наукові напрямки роботи кафедри з 1935 по 1960роки кафедру очолював професор Васильєв Сергій Петрович. У 1938 році Васильєв С.П. розробив типовий проект пересувної майстерні для ремонту тракторів і комбайнів у польових умовах. Майстерні, побудовані за цим проектом, широко використовувались у МТС, колгоспах і радгоспах СРСР.

Достатньо відомий на теренах колишнього СРСР, як високодосвідчений, блискавичний проектант, за плечима якого розробка проекту реконструкції Харківського підшипникового заводу, генерального плану заводу «Уралмаш», Харківського тракторного заводу, проектного плану Харківського заводу дослідного літакобудування, проекту реконструкції заводу ім. Шевченка, Сергій Петрович Васильєв, працюючи на кафедрі, розпочав впровадження  в навчальний процес нових напрямків дипломного проектування. Нова тематика дипломних проектів була присвячена розробці планувань ремонтних підприємств, майстерень, а також засобів технічного обслуговування та догляду за автотракторною технікою і сільськогосподарськими машинами. Студентські розробки, що виконувались на кафедрі під керівництвом викладачів, несли в собі елементи реального проектування, і в подальшому впроваджувались у ремонтно-обслуговуюче виробництво. Такі дипломні проекти стали новацією як для ХІМЕСГ так і для інших сільськогосподарських ВНЗ колишнього СРСР. У 1935році реальні дипломні проекти, за замовленнями ремонтних та промислових підприємств, на кафедрі ремонтної справи виконали та захистили 30 студентів.

В цьому ж році в ХІМЕСГ, при безпосередній участі Васильєва С.П., було створено науково-дослідний сектор. До науково-дослідної роботи було залучено практично всі кафедри інституту. Науково дослідна робота, що проводилась співробітниками кафедри ремонтної справи та студентами-ремонтниками була присвячена відновленню зношених шийок колінчастих валів. Дослідженням та розробкою технології чистової токарної обробки гільзового чавуну твердістю 360-420НВ на кафедрі успішно займався доцент Шереметов Д.В.

У цей період кафедра поступово перетворюється з невеличкого навчального підрозділу, до складу якого спочатку входило лише дві лабораторії, в одну з провідних кафедр факультету механізації сільського господарства ХІМЕСГ. Зусиллями співробітників кафедри, під керівництвом Васильєва С.П., було значно розширено як навчально-виробничу базу, так і базу для теоретичних досліджень та виробничих випробувань; було проведено переоснащення лабораторій кафедри новим технологічним обладнанням, пристроями та приладами.

На початку Великої Вітчизняної Війни викладачі кафедри ремонтної справи у складі ХІМЕСГ були евакуйовані до міста Ташкент, де працювали у складі факультету механізації Ташкентського інституту інженерів іригації та механізації сільського господарства.

Професор Васильєв С.П. на початку війни евакуювався у місто Саратов, де працював завідувачем кафедри ремонту Саратовського автомобільно-дорожнього інституту. З 1942 по 1943 роки Васильєв С.П. – завідувач ремонтною лабораторією УНДІМ. Під його керівництвом проводились науково-дослідні роботи присвячені: використанню газових родовищ Саратовської області; переведенню обкатування тракторних двигунів з рідкого палива на метан; заміни метаном рідкого палива для тракторів С-ХТЗ.

Наприкінці 1943року колектив кафедри ремонтної справи у складі ХІМЕСГ було повернено із евакуації до Харкова. Повернувся до Харкова і Васильєв С.П. Розпочалася кропітка робота по відновленню зруйнованих навчальних корпусів інституту, з організації нормального навчального процесу.

Для того щоб завчасно розпочати та не переривати навчальний процес в інституті, для проведення лабораторно-практичних занять із студентами, викладачами кафедри використовувалось навчальне обладнання та аудиторії Харківського інституту інженерів транспорту, а також виробничі площі «2-го Харківського авторемонтного заводу».

Зруйноване під час війни народне господарство країни потребувало відновлення і колектив кафедри ремонтної справи ХІМЕСГ, на чолі з Васильєвим С.П. розпочали роботу над проектами відбудови та реконструкції підприємств як виробничого так і ремонтно-обслуговуючого призначення, залучаючи до цієї справи кращих студентів та аспірантів. Зокрема, у 1947р. в Харківській області було впроваджено такі проектно-технологічні розробки кафедри, як «Моторемзавод СТЗ-НАТИ» і «Завод з ремонту транспортного обладнання». У розробці цих проектів активну участь приймали студенти-дипломники кафедри Яновський О.М., Петрушев О.К. та ін.

Після війни викладачами ремонтної справи ХІМЕСГ докладалось багато зусиль щодо відновлення роботи промислових та ремонтних підприємств. Постійні консультації, що надавали викладачі кафедри фахівцям сільськогосподарського відділу Облдержадміністрації Харківської області, приносили значний виробничо-економічний ефект. На кафедрі проводились науково-дослідні роботи з розробки та впровадження у виробництво нової змащувальної рідини для муфт зчеплення тракторів закордонного виробництва, яку потім почали використовувати замість змащувальної рідини фірми «Феррадо». У цей же час доцент кафедри Піддерьогін О.М. приймав участь у роботі комісії ЦК ВКП(б) з обстеження стану та відновлення виробництва Харківського заводу «Серп і Молот». Викладачі кафедри всіляко підтримували взаємокорисні творчі зв’язки з ремонтними підприємствами, МТС, заводами запасних частин Харківської області.

Темпи впровадження науково-дослідних розробок не стримувала дуже слабка матеріально-технічна база кафедри. Зусиллями співробітників кафедри було проведено переоснащення лабораторії сучасним технологічним обладнанням, пристроями та приладами. У 1953 році в ХІМЕСГ на базі кафедри ремонту тракторів і сільськогосподарських машин було створено лабораторію досліджень тертя і зношування машин.

У 50-тих роках ХХ сторіччя співробітники кафедри досліджують процеси зносу ріжучих органів ґрунтообробних і землерийних машин. У ці роки викладачами-науковцями кафедри були опубліковані результати таких робіт, як «Вплив наклепу та чистоти поверхні на зносостійкість ріжучих органів землерийних і ґрунтообробних машин», «Організація ремонтних робіт у сільськогосподарському виробництві протягом календарного року», «Зварювання деталей з алюмінієвих сплавів», «Ремонт деталей з алюмінієвих сплавів», «Технологічні особливості реконструкції Полтавського авторемонтного заводу» та ін.

До початку 1958-59 навчального року було введено до експлуатації новий лабораторний корпус ХІМЕСГ, частину приміщень у якому було відведено для лабораторій та аудиторій кафедри «Ремонт машин». Це дозволило значно розширити як навчальну базу кафедри, так і базу для теоретичних досліджень та виробничих випробувань.

  Співробітники кафедри ремонту машин

(1977 рік)

З 1960 року кафедру очолювали: професор Тимофєєв П.В. (1960-1961рр.), професор Єрмолов Л.С. (1961-1972рр.), професор Пилипенко М.С. (1973-1978рр., 1980-1988рр.), доц. Педченко І.Ф. (1978-1979рр.). Значний внесок у розвиток навчально - методичної, науково-дослідної та виробничої бази кафедри зробили: професори Тимофєєв П.В., Єрмолов Л.С., Поліський А.Я., Пилипенко М.С., доценти Трофімов В.І., Ятченко С.В., Літвінов О.І., Ісіченко І.А., Педченко І.Ф., Татарінцев М.І., Лебідь П. К.

 

 

Професор Єрмолов Л.С.

(завідувач кафедри з 1961 по 1972 роки)

 

 

Пилипенко Микола Семенович

Професор

(завідувач кафедри з 1973 - 1978 р., 1980 - 1988 р.)

 

Під керівництвом професорів Єрмолова Л.С. і Пилипенка М.С. на кафедрі отримала подальший розвиток наукова школа, в рамках якої їх учні та послідовники – викладачі та наукові співробітники кафедри працювали у таких напрямках: розробка прогресивних способів відновлення деталей сільськогосподарської техніки; підвищення надійності вузлів і агрегатів; розробка науково-методичних основ і нормативів для визначення програм і вибору раціональних форм організації виробничих процесів ремонту деталей машин.

З 1956 по 1975роки на кафедрі викладачами, аспірантами та студентами виконувалися науково-дослідні роботи за напрямком «Дослідження зносу та розробка способів підвищення зносостійкості і довговічності деталей при ремонті сільськогосподарської техніки» і було захищено 18 кандидатських дисертаційних робіт: Ус М.П. (1956 р.), Цеков В.І. (1956 р.), Окороков І.Ф. (1958 р.), Древаль М.В. (1959 р.), Єрмолов Л.С. (1960 р.), Ісіченко І.А. (1968 р.), Фесенко С.С. (1970 р.), Поліський А.Я. (1971 р.), Пилипенко М.С. (1971 р.), Апальков В.І. (1971 р.), Гребенюк С.С. (1972 р.), Педченко І.Ф. (1972 р.), Гладченко В.Я. (1972 р.), Монізов І.А. (1972 р.), Голофаст І.П. (1972 р.), Татарінцев М.І. (1973 р.), Тридуб А.Г. (1975 р.).

З 1960 по 1970р.р. колективом кафедри успішно проводились роботи, пов’язані з розробкою та впровадженням у виробництво типових технологій ремонту двигунів СМД-7 та СМД-14 (роботи виконувались спільно з ДержНДТІ на замовлення Держкомсільгосптехніки СРСР); розробкою та впровадженням на Харківському тракторному заводі методик прискореного випробування паливної апаратури та заходів щодо підвищення довговічності паливних насосів тракторів до 8,0 тис. мото-годин; заходів щодо скорочення витрат запасних частин жниварок типу ЖВН (роботи виконувались сумісно з Бердянським заводом сільгоспмашинобудування, на його замовлення).

Необхідно також відмітити, що в цей же час професорами та викладачами кафедри було написано широковідомі підручники, монографії та навчальні посібники. Зокрема, авторським колективом співробітників кафедри, у складі Єрмолова Л.С., Ісіченко І.А., Поліського А.Я., Трофімова В.Л., а пізніше ще й Пилипенка М.С., Татарінцева М.І. та інших вийшли з друку і широко використовувалися в навчальному та науково-дослідному процесі такі видання як «Восстановление деталей двигателей СМД» (1956 р.), «Ремонтно-слюсарна справа» (1966 р. – 1-ше видання, 1969 р. – 2-ге видання), «Ремонт двигателей СМД» (1969 р.), «Основы надежности сельскохозяйственной техники» (1974 р – 1-ше видання, 1982 р – 2-ге видання), «Слюсарна справа» (1980 р.) та ін.

Новий виток активізації у науковій діяльності кафедри датується 1988 роком, коли на посаду завідувача кафедри було обрано Сідашенка О.І. У 1991р. на базі кафедри створюється факультет технічного сервісу, зростає об'єм педагогічного навантаження, значно зміцнюється матеріальна-технічна база, створюються нові лабораторії для проведення лабораторно-практичних робіт і наукових досліджень.

 

 

Сідашенко Олександр Іванович

Професор, член-кореспондент інженерної академії наук

(завідувач кафедри з 1988 р. по сьогоднішній день)

Професори Сідашенко О.І. та Науменко О.А. є ініціаторами створення і безпосередніми організаторами факультету технічного сервісу, де кафедра ремонту машин стає випускаючою. Вони беруть активну участь у розробці типових програм та методичних матеріалів для викладання нових дисциплін: "Надійність і ремонт машин (1990р., Москва); "Ремонт сільськогосподарської техніки" (1994р., 1999р., 2003р., м. Київ). У 1990 році в Пекінському аграрному університеті ними були прочитані лекції для професорів кафедр ремонту машин університетів Китаю.

З 1989року на кафедрі працює академік Інженерної академії України, д.т.н., професор Скобло Т.С. Поповнення складу кафедри таким досвідченим, авторитетним науковцем, якім є Скобло Тамара Семенівна, дозволило вивести науково-дослідний потенціал кафедри на принципово новий рівень, створити нові напрямки наукових досліджень.

 

 ЗАСНОВНИК НОВИХ НАУКОВИХ НАПРЯМКІВ

CКОБЛО ТАМАРА СЕМЕНІВНА

професор, академік Інженерної академії України,
лауреат Державної премії України
в галузі науки і техніки

доктор технічних наук

 

   Скобло Т.С. народилася в м. Жданові Донецької області. Після закінчення середньої школи м. Жданова вона навчалась в Ждановському металургійному інституті.

Після закінчення інституту її було направлено в УКР.НДІМет (м. Харків), де вона працювала з вересня 1958р. на посаді лаборанта, а з 1960р. на посаді молодшого наукового співробітника. 1965-1973рр.вона старший науковий співробітник лабораторії металознавства. 1973-1982рр. - старший науковий співробітник відділу прокатних валків. 1982-1985рр. - зав. лабораторією термообробки прокатних валків, а з травня 1985р. - зав. відділом прокатних валків.

У 1967р. Скобло Т.С. захистила дисертацію на здобуття вченого ступеню кандидата технічних наук, а у 1982р. на здобуття вченого ступеню доктора технічних наук.

В 1969р. Скобло Т.С. затверджено у вченому званні старшого наукового співробітника за спеціальністю “Металознавство і термічна обробка металів”. Під час роботи в Укр.НДІМет брала активну участь у виконанні 86 науково-дослідних робіт, присвячених удосконаленню існуючих і розробці нових матеріалів, способів їх обробки, ремонту і відновленню, технології виготовлення, удосконаленню умов експлуатації прокатних валків.

За розробку високоефективних матеріалів і технологій Скобло Т.С. була нагороджена срібною і 3 бронзовими медалями ВДНГ СРСР.

Працюючі в Укр.НДІМеті була членом ради ОНТТТ інституту, керувала обласною секцією ОНТТТ “Металознавство і термообробка”. У 1980 Скобло Т.С. присвоєно звання “Почесний працівник Укр.НДІМет”, а в 1985р. звання “Почесний ветеран праці Укр.НДІМет”.

У цей же рік за розробку і впровадження технології виробництва нових типів прокатних валків високої експлуатаційної стійкості Скобло Т.С. стає Лауреатом Премії Ради Міністрів СРСР.

3 січня 1989р. Скобло Т.С. професор кафедри “Ремонт машин”, а в червні 1990р. їй присвоєно вчене звання професора по кафедрі “Ремонт машин” ХІМЕСГ. Працюючи на кафедрі Скобло Т.С. поступово зміцнює та поглиблює уже існуючі та створює нові напрямки наукової і навчально-методичної діяльності колективу. Під керівництвом Скобло Т.С. щорічно на кафедрі “Ремонт машин” захищається 4-5 кандидатських та докторських дисертацій, працює потужний колектив однодумців, пошукачів та аспірантів. Вони постійно працюють над розробкою та впровадженням технологічних процесів відновлення та зміцнення зношених деталей сільськогосподарських машин, в тому числі і з використанням висококонцентрованих джерел енергії.

Наукові публікації та навчально-методичні розробки Скобло Т.С. широко відомі як в Україні так і за її межами. Вона є автором 3-х підручників, 2-х монографій, 5-ти учбових посібників, 455 наукових статей та  16-ти навчально-методичних праць. Має 62 винаходи, що зареєстровані і захищені авторськими свідоцтвами та патентами. Три винаходи увійшли до складу двох ліцензійних угод із Нігерією та Німеччиною (1985-1989рр.). На основі теоретичних та експериментальних досліджень підготувала чотири стандарти (нові заевтектоїдні сталі та чавуни для валків, а також методи фізико-механічних випробувань сплавів РС РЕВ, неруйнівний контроль якості виробів). У 1982р. та у 1994р. за розробку та впровадження нових технологічних процесів виробництва прокатних валків і борошномельних вальців високої експлуатаційної надійності Скобло Т.С. стає лауреатом Премії Ради міністрів СРСР та Державної премії України в галузі науки і техніки.

В листопаді 1997р. Скобло Т.С. було обрано членом-кореспондентом Інженерної академії України, а в травні 1999р. дійсним членом (академіком) Інженерної академії України. Працює членом спеціалізованих вчених рад по захисту докторських дисертацій ХНАДУ та заступником голови кандидатських – в ХНТУСГ.

Працюючи в ХДТУСГ Скобло Т.С. багато часу приділяє виховній роботі зі студентами, аспірантами, плідній роботі у Вченій раді університету та Вченій раді з захисту докторських дисертацій. За багаторічну плідну науково-дослідну, навчально-методичну та організаційно-виховну роботу, та сумлінне ставлення до своїх службових обов’язків Скобло Т.С. нагороджено у 2000р. “Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України”, орденом “Княгині Ольги ІІІ ступеня”, трудовою відзнакою “Знак пошани” та Почесною відзнакою Харківської обласної ради “Слобожанська слава”.

Під керівництвом Скобло Т.С. захищені 41 кандидатська та 4 докторські дисертації.

Сьогодні на кафедрі проводиться великий обсяг науково-дослідних робіт як госпрозрахункового, так і держбюджетного характеру, присвячених розробці і впровадженню до виробництва технологій ремонту сільськогосподарської техніки, удосконаленню існуючих, і розробці нових матеріалів та способів їх обробки. Протягом останніх двадцяти років виконувались розробки нових матеріалів та технологій виробництва, у тому числі, борошномельних вальців та прокатних валків високої експлуатаційної надійності та якості, які поставлялись Україною у держави близького та далекого зарубіжжя (Німеччину, Індію, Пакистан, Мексику та ін.). Ці вироби були відзначені "Діамантовою зіркою" Міжнародного інституту маркетингу (1994, 1995 та 1997р.р.).

З 1996року під редакцією професорів кафедри та при безпосередній авторській участі її викладачів на кафедрі випускається фахове видання науково дослідних праць співробітників і аспірантів університету та інших ВНЗ України і ближнього зарубіжжя "Вісник ХНТУСГ. Технічний сервіс АПК, техніка та технології у с-г. машинобудуванні".

У 2003році за результатами комплексної науково-дослідної роботи під назвою "Нове обладнання, технології та матеріали для відновлення деталей сільськогосподарської техніки" молоді вчені кафедри В.М. Власовець, А.О. Науменко, О.В. Сайчук, С.Г. Іващенко стали лауреатами премії Президента України для молодих вчених.

У 2005році на базі кафедри було створено 2 госпрозрахункових підрозділи, які працювали на умовах оренди і виконували повний комплекс робіт, пов'язаних з ремонтом автотракторних двигунів і відновленням їх базових деталей. Ці роботи виконувались на замовлення сільських господарств і фермерів Харківського регіону, організацій та установ м. Харкова. Створення таких підрозділів дозволило максимально наблизити навчальний та науково-дослідний процеси, що відбуваються у лабораторіях кафедри, до сучасних реалій виробництва у галузі технічного сервісу.

У 2006році було впроваджено у виробництво галузевий стандарт СОУ 29.32.4-37-532:2006 “Неруйнуючий контроль якості магнітним методом при технічному обслуговуванні і ремонті”. (автори Скобло Т.С., Сідашенко О.І., Власовець В.М., Марченко М.В., Автухов А.К., Сиромятніков П.С., Поздняков М.Г.).

Кафедра вже багато років має творчі зв'язки з викладачами та науковцями ведучих університетів відповідного напрямку України, Росії, Білорусі, Молдови, Китаю, Великобританії, Франції, Данії, Німеччини, Канади.

Викладачі кафедри підтримують постійні наукові зв'язки з кафедрами та лабораторіями вищих навчальних закладів сільськогосподарського напрямку Москви, Саратова, Зеленограду, Челябінська, Києва, Кіровограду, а також з академічними та галузевими інститутами (Інженерною академією України, УНДІМЕСГ та ін.), металургійними та ремонтними підприємствами.

 

Научная школа Скобло Т.C.

 

ЗАСНОВНИК НОВИХ НАУКОВИХ НАПРЯМКІВ

На базі кафедри технологічних систем ремонтного виробництва підготовлено та успішно захищено понад 70 дисертацій, частковий перелік яких наведений нижче

 

№ пп

Прізвище, ім'я по-батькові

Тема дисертації

Науковий керівник

Рік захисту

Кандидатів технічних наук

1.

Тридуб А.Г.

Дослідження впливу зносів деталей регулятору на робочі параметри дизельного двигуна та встановлення допустимих зазорів у спряженнях регулятору

Л.С. Ермолов

1975

2.

Воробьева Є.Л.

Дослідження структуроутворення та фізико-механічних властивостей деформованого чавуну

Т.С. Скобло

1976

3

Науменко О.А.

Визначення технічних показників та оптимальних потужностей багатономенклатурних поточних ліній відновлення деталей

М.С. Пилипенко

1983

4.

Чеснова Л.Г.

Вибір складу сталей, ступеню розкислення та технологічних параметрів виробництва підкладок для залізнодорожнії рель сів з врахуванням їх експлуатаційних властивостей

Т.С. Скобло

1984

5.

Малашенко Л.А.

Розробка матеріалу та впровадження технології виготовлення сталевих валків трубозварювальних агрегатів

Т.С. Скобло

1985

6.

Вакула В.А.

Розробка та впровадження високоефективних матеріалів для прокатних валків

Т.С. Скобло

1986

7.

Сапожков В.Е.

Розробка технології обробки високоміцних залізнодорожніх рельсів

Т.С. Скобло

1986

8.

Сідашенко О.І.

Підвищення працездатності робочих органів дробарок зернових кормів

В.Я. Анілович

1986

9.

Срокін В.І.

Дослідження, розробка та впровадження технології ультразвукового контролю якості мікроструктури залізнодорожніх рельсів в потоці виробництва

Т.С. Скобло

1987

10.

Сучков Г.М.

Розробка та впровадження технології суцільного автоматичного знаходження дефектів макроструктури загартованих рель сів безконтактним ультразвуковим методом

Т.С. Скобло

1989

11

Гончаров В.І.

Двошарові хромонікелеві чавунні валки підвищеної якості

Т.С. Скобло

1989

12

Бєлоглазова І.О.

Деформований білий чавун - високоякісний матеріал роликової валкової арматури

Т.С. Скобло

1990

13

Долуда А.А.

Розробка способів підвищення якості матеріалів для валків

Т.С. Скобло

1990

14

Кліманчук В.В.

Двошарові валки підвищеної якості для товстолистових та широкополосних станів гарячої прокатки

Т.С. Скобло

1990

15

Можарова Н.М.

Дослідження та розробка високохромистого чавуну валків гарячої прокатки

Т.С. Скобло

1991

16

Автухов А.К.

Розробка матеріалу та технології виробництва куле прокатних станів

Т.С. Скобло

1992

17

Іванов В.І.

Керування надійністю при ремонті агрегатів тракторів на основі кореляційних методів

В.Я. Анілович

1992 

18

Рудюк О.І.

Підвищення експлуатаційної стійкості інструменту з зміцненням електроіскровим методом

Т.С. Скобло

1993

19

Аветісян В.К.

Відновлення зеркалу гільз циліндрів двигунів сумісним процесом розточування та поверхневого пластичного деформування

О.І. Сідашенко

1993

20

Триполко В.К.

Розробка технології відновлення штоків

Т.С. Скобло

1993

21

Авак Єдем Арчибонг

Технологія виготовлення корпусів насосів в умовах ремонтного виробництва

Т.С. Скобло

1996

22

Попова О.Г.

Оцінка і прогнозування мікроструктури, властивостей робочого шару прокатних валків з високохромистого чавуну

Т.С. Скобло

2001

23

Власовець В.М.

Підвищення експлуатаційних властивостей сталевих та чавунних деталей нанесенням покриття методом електродугової металізації

Т.С. Скобло

2001

24

Тіхонов О.В.

Відновлення кулачкових муфт електроконтактним приварюванням присадного матеріалу з одночасним формоутворюючим осаджуванням

О.А. Науменко

2001

25

Мартиненко О.Д.

Підвищення довговічності довгомірних деталей шляхом нанесення покриттів

Т.С. Скобло

2002

26

Науменко А.О.

Підвищення довговічності деталей машин нанесенням покриттів воднево-кисневим полум’ям

Т.С. Скобло

2004

27

Тимченко М.І.

Вторинні алюмінієві сплави для корпусів гідронасосів з різним залишковим ресурсом машин

Т.С. Скобло

2004

28

Іващенко С.Г.

Підвищення довговічності гільз циліндрів встановленням тонкостінної вставки

Т.С. Скобло

2006

29

Харьяков А.В.

Підвищення довговічності деталей нанесенням зносостійких покриттів плазмово-порошковим методом

Т.С. Скобло

2008

30

Марченко М.В.

Розробка технології контролю якості втулок циліндрів неруйнівним методом

Т.С. Скобло

2008

31

Рідний Р.В.

Реновація робочої поверхні деталей комплексним методом

Т.С. Скобло

2007

32

Гончаренко О.О.

Розробка технології і обгрунтування параметрів відновлення шліцьових валів сільськогосподарських машин

Т.С. Скобло

2010

33

Сайчук О.В.

Підвищення довговічності деталей комбінованими обробками та легуванням з використанням лазерного променя

Т.С. Скобло

2010

34

Пасько Н.С.

Підвищення експлуатаційних властивостей виробів з чавуну застосуванням шлакоутворюючих сумішей

Т.С. Скобло

2012

35

Клочко О.Ю.

Підвищення експлуатаційних властивостей валків з високо хромистого чавуну легуванням та термічною обробкою

Т.С. Скобло

2012

36

Бурцев С.О.

Підвищення експлуатаційної стійкості виробів з високоміцного чавуну

Т.С.Скобло

2013

37

Рибалко І.М.

Підвищення зносостійкості деталей забезпеченням однорідної структури металу при введенні порошкової композиції

Т.С. Скобло

2014

38

Романюк С.П.

Підвищення довговічності тонкостінного ріжучого інструменту

Т.С. Скобло

2016

39

Плугатарьов А.В.

Підвищення зносостійкості деталей паливної апаратури дизельних двигунів

Т.С. Скобло

2016

Докторів технічних наук

40

Любич О.І.

Розробка матеріалу та технології відновлення чавунних деталей наплавленням

Т.С. Скобло

1992

41

Будагьянц М.А.

Розробка технології та обладнання для виливання прокатних валків високої експлуатаційної стійкості

Т.С. Скобло

1994

42

Трішевський О.І.

Створення високопродуктивної технології виготовлення профілів з гофрами, які періодично повторюються

Т.С. Скобло

2001

43

Власовець В.М.

Підвищення механічних властивостей робочого шару виробів з залізовуглецевих сплавів та розробка неруйнівного методу їх оцінки за коерцитивною силою

Т.С. Скобло

2011

Яндекс.Метрика